Татку, де ти?
Я під’їжджав до свого дому, як раптом мені у паніці зателефонувала дочка: “Татку! Де ти?” Я мав бути вдома о 6 годині, щоб відвезти її на тренування. Я прибув вчасно. Однак голос моєї дочки виказав брак довіри. Я рефлективно відповів: “Я тут. Чому ти мені не довіряєш?”
Прагнучи нагороди
В художньому фільмі 1994 року “Форрест Гамп” головний герой стає відомим через свій біг. Те, що почалося, як пробіжка “до кінця дороги”, тривало три роки, два місяці, чотирнадцять днів і шістнадцять годин. Кожного разу, прибувши до свого місця призначення, він обирав нове місце і продовжував зигзагоподібний біг по всіх Сполучених Штатах, допоки одного дня не перестав відчувати до цього потяг. Але саме з цього потягу розпочався його біг. Форрест каже: “Того дня я без будь-яких причин вирішив зробити невелику пробіжку”.
Буклет “Що вас непокоїть?”
Як побороти тривоги й переживання?
Відповідь шукай у новому буклеті!
Попереджувальні кола
Африканські газелі, відпочиваючи в савані, інстинктивно формують “попереджувальні кола”. Вони збираються групами, в яких кожна тварина дивиться у певному напрямку. Це допомагає їм оглядати горизонт на 360° і сповіщати про наближення небезпеки або сприятливої можливості.
Справжні друзі
Під час навчання у середній школі в мене була “тимчасова подруга”. У маленькій церкві (де я була чи не єдиною дівчиною її віку) ми були “друзями” та іноді зустрічалися за межами школи. Однак у школі все було по-іншому. Якщо ми зустрічалися, вона могла привітатися лише за умови відсутності будь-кого іншого навкруги. Усвідомивши це, я рідко намагалася привернути її увагу в межах школи. Я розуміла обмеженість нашої дружби.
Наші благословіння, Його любов
У 2015 році жінка віднесла в утилізаційний центр несправний комп’ютер свого чоловіка. Цей комп’ютер був зроблений у 1976 році. Однак важливішим виявився його виробник , а не дата виробництва. Це був один із 200 комп’ютерів, зроблених засновником компанії Apple Стівом Джобсом, і його оцінили у чверть мільйона доларів! Іноді знати справжню цінність чогось означає знати того, хто це зробив.
На розсуд Бога
Під час відвідин Нью-Йорка Нейт і Шерілін з радістю завітали до ресторану “Омасаке”. Японське слово “омасаке” перекладається як “залишу це на ваш розсуд”, тобто клієнти таких ресторанів лишають за шеф-кухарем право обрати їм меню. Хоч Нейт і Шерілін вперше спробували таку кухню, і це здавалося ризикованим, проте їм сподобалися страви, обрані і приготовлені шеф-кухарем.
Лава в раю
Усе стихло, за винятком щупальців шипучої лави, які повільно простягались через тропічну рослинність. Мешканці похмуро і водночас вражено спостерігали за цим. Зазвичай вони називають цю місцевість “раєм”. Однак цього дня вогняні розколини в гавайському районі Пуна нагадали всім, що Бог наповнив ці острови неприборканою вулканічною силою.